Калькулятор расчета пеноблоков смотрите на этом ресурсе
Все о каркасном доме можно найти здесь http://stroidom-shop.ru
Как снять комнату в коммунальной квартире смотрите тут comintour.net

ДЕНЬ СОБОРНОСТІ – СКЛАДОВА НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕЇ, СИМВОЛ ЄДНАННЯ УКРАЇНЦІВ

 

  У тяжкій і тривалій боротьбі за національне визволення, утвердження власної державності наш народ не раз переживав як гіркі, так і радісні події. Перших, на превеликий жаль, було більше. Історія не раз надто суворо й несправедливо карала Україну руками немилосердних завойовників. «Читати українську історію треба з бромом, – писав у травневі дні 1918 року відомий український письменник та політичний діяч Володимир Винниченко, – до того, – це одна з нещасних, безруких, безпорадних історій, до того боляче, досадно, гірко, сумно перечитувати, як нещасна, зацькована, застрашена нація тільки те й робила за весь час свого державного (чи, вірніше, півдержавного) існування, що одгризалася на всі боки: од поляків, руських, татар, шведів. Уся історія – ряд, безупинний, безперервний ряд повстань, війн, пожарищ, голоду, військових переворотів, інтриг, сварок, підкопування».
  Одна з таких сторінок нашого минулого є боротьба українського народу за соборність своїх земель.
  День соборності України є державним українським святом, яке щороку відзначають 22 січня. Саме в цей день у 1919 році возз'єдналися Західно-Українська Народна Республіка і Українська Народна Республіка.
  Звернемо увагу на деякі історичні події, які передували утворенню державності:
    ухвалення 20 листопада 1917 року Українською Центральною Радою ІІІ Універсалу (документа, в якому проголошувалося утворення автономної Української Народної Республіки з чітко визначеними кордонами) – стало важливою історичною подією у справі встановлення єдиної соборної держави;
   в листопаді 1918 року Рішенням Української Національної Ради був затверджений «Тимчасовий основний закон про державну самостійність українських земель бувшої Австро-Угорської монархії», в основних положеннях якого проголошувалося приєднання Буковини до Західноукраїнської Народної Республіки з українськими етнічними землями угорських комітатів – Шариш, Берег, Земплін, Мармарош тощо;
  1 грудня 1918 року, коли в Києві ще діяла влада гетьмана П. Скоропадського, повноважні представники Державного Секретаріату ЗУНР Л. Цегельський, Д. Левицький і члени Директорії Української Народної Республіки на чолі з В. Винниченком підписали у Фастові договір про об’єднання двох республік. Трудовий конгрес України більшістю голосів ухвалив документи про злуку УНР та ЗУНР, проголосивши тим самим соборність українських земель в одній державі. Закарпатські всенародні збори - «собор русинів» у місті Хуст 21 січня 1919 року за участі більше ніж 400 депутатів з усього Закарпаття підтримали підписання протоколу з висловленням прагнення закарпатських українців увійти до загальнодержавної спільноти.
  Довгоочікуваний день єднання настав 22 січня 1919 року. Цього ж дня вперше в українській історії урочисто відзначено свято Соборності. В Універсалі Директорії УНР про злуку УНР і ЗУНР проголошено: «Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України: Західноукраїнська Народна Республіка (Галичина, Буковина, Угорська Україна) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснилися віковічні мрії, якими жили і за які вмирали кращі сини України. Віднині є єдина, незалежна Українська Народна Республіка».
  Після поразки української революції 1917-1921 років наддніпрянські українські землі увійшли до складу Радянського Союзу, об’єднані в межах Радянської України, а західноукраїнський регіон було розподілено між Польщею, Чехословаччиною і Румунією. Єдиний український простір було в черговий раз розірвано. З часу доленосної для України події 22 січня 1919 року, коли пробуджена національна свідомість підняла ідею всенародного об’єднання, минуло більше як 90 років. Історія – це пам'ять людського суспільства, його свідомість.
  Зараз гостро дебатується питання про возз'єднання українських земель у єдиній державі. Ця проблема у багатьох випадках висвітлюється однобоко. Дехто прагне звести її до 1919 року, інші – до 1939 року. Такий підхід не відображає всієї гами історичного процесу возз'єднання українських земель у єдиній державі.
  Вивчення й оцінка раніше спотворених процесів, фактів, імен – справа непроста. Вони вимагають копіткої праці, ретельного вивчення архівних документів, а також матеріалів. Потрібен якийсь час для підготовки і виходу у світ сучасних і добротних монографій. Та широкий загал громадськості уже сьогодні прагне отримати виважені відповіді на цілу низку найпекучіших питань з часів давніх і близьких.
  Пам’ятаймо, що кожен народ сильний своєю єдністю, працею, яка об’єднує, тим, що увійде в нашу історичну пам’ять словом соборність.

Щербина Ольга Сергіївна
провідний консультант відділу інформації та використання документів

20 Вересня 2017

Державний архів

вул. М. Грушевського, 89

До уваги відвідувачів!
Видача архівних довідок проводиться по понеділках та середах з 10.00 до 13.00
і з 14.00 до 17.00.

 















banmet