Image1 Image2 Image3
Калькулятор расчета пеноблоков смотрите на этом ресурсе
Все о каркасном доме можно найти здесь http://stroidom-shop.ru
Как снять комнату в коммунальной квартире смотрите тут comintour.net

34 канал, Телепрограма "Деталі", 15.03.2013, "Остарбайтери"


Унікальні документи, фото та свідоцтва людей, яких вивезли на примусові роботи до Німеччини та Австрії знайшли в Магдалинівському районі. Раритети 1942-1944 років збереглися у відмінному стані. Оригінали паперів передали до обласного архіву. Пошукова група дослідила і історії героїв. П'ятнадцять дівчат віком до 20 років, усі з одного села у Магдалинівському районі Дніпропетровщини. У сорок другому  їх насильно вивезли до Австрії працювати на лісопильні. Вони працювали по 12 годин – це важка фізична праця навіть для дорослих чоловіків. Праця важка – раціон скудний: ерзац-кава (кавозамінник з ячменю) в ранці, в обід – бруква і шпинатна трава, а в вечері знов ерзац-кава і те, що залишилось з обіду. І так на протязі декількох років. Алі всі ці дівчата витримали, та, навіть, повернулися в Україну.

 

34 канал, Телепрограма "Щоденник. У дорозі",  21.01.2013, "Романтика кладовищ" (сюжет про поховання періоду Другої світової війни)


Про місце, де ми зараз знаходимося, не те що комунальники – не всі місцеві мешканці знають, але вони повз проходять та проїжджають. Це дореволюційне кладовище на Поповому Мисі. Це в межах міста, одразу за Самарським мостом. Наш провідник Радіон – філолог, авантюрист і трохи романтик. «Город у нас индустриальный и очень мало, на первый взгляд, интересных объектов, которые можно посмотреть». Одним з перших відкриттів «авантюриста» став Поповий Мис. «Кладбище начинается где-то тут и идет на несколько сот метров». Снігом притрусило доволі глибокі ями – вони тут всюди. Трохи моторошно, адже не виключено, що це і є могили, просто розкопані. Першу знахідку розчищаємо від снігу. Перед нами послання, котрому більше століття. Пелагея померла на 31-шому році життя, 22 червня 1908 року. Наступне послання з 1910 року. Швидше за все на цьому місці був маленький сільський цвинтар. Надгробні плити розкидані по лісосмузі дуже хаотично – напевно мародери розкопували могили. Але що вони могли там знайти? Питань більше ніж відповідей. А це вже місто Дніпропетровськ. Напроти бібліотеки Державного університету ім. О. Гончара - пам’ятник жорстоко вбитим євреям в часи другої світової війни, а десь під ногами їхні кістки. Було викопано великий рів, куди скидали вбитих. Точне місцезнаходження цього рову невідоме, але із слів мешканців, коли в цьому районі будували гаражі, то знаходили кістки. Городи і гаражі на вулиці Енергетичній теж стоять на останках. У протитанковому рву гинули євреї на радянські полонені. Всього поблизу пам’ятника, де мирно бавляться дітлахи, лежать останки майже двадцяти тисяч людей. Біля Тихвинського жіночого монастиря закопані понад тридцять тисяч тіл, а парк Калініна, кладовище, котре у часи війни поповнилося закордонними вояками.

 

34 канал, Телепрограма "Деталі", 2012 рік, "Сукняна фабрика"


Ми вже неодноразово розповідали про долю споруд нашого міста. А цього разу про найстарішу будівлю Катеринослава. Це приміщення суконної фабрики, що розташована на проспекті Карла Маркса 106. Її звели наприкінці 18-го століття. Сьогодні вона знаходиться не в найкращому стані. Про Катеринослав промисловий заговорили наприкінці 18-го століття. З ініціативи князя Потьомкіна на тодішній околиці міста заснували Казенну суконну фабрику. Це було перше велике підприємство. Головний корпус зробили з дерева і лише у 1792 році замість нього стараннями архітектора Дмитра Торопова звели три корпуси з каменю. «Это первое предприятие Екатеринослава, памятник русского классицизма и таких зданий на юге Украины осталось очень мало». Катеринославська суконна і шовково-панчішна мануфактура на той час вважалась потужною. На ній працювали дві с половиною тисячі робітників. Ткали тонке добротне сукно різних кольорів. В обласному архіві під грифом «особливо цінне» збереглися унікальні документи. Серед відомостей про купівлю сировини та продаж готової продукції унікальні зразки тканини. Після смерті Потьомкіна фабрика зменшила потужність та проіснувала не довго. З трьох корпусів залишився лише один, та нащадки старожила увагою не балують. Ремонту споруда не бачила уже давно. Про те, що це пам’ятка архітектури свідчить хіба що пам’ятна дошка, та й ту сховали за стічною трубою. Стихійний ринок і вщент обклеєний оголошеннями фасад теж не додають будівлі привабливості.

 

34 канал, Телепрограма "У дорозі. Щоденник" , 18.03.2013, "Сукняна фабрика"

 

Презентація виставки документів із архівно-слідчих справ священнослужителів Дніпропетровщини. 2010 р.

"Любов більше життя" 

 

Програма "Подробности" на каналі "Інтер", 20.04.2011 р., 

"Генеалогічні дослідження в Державному архіві Дніпропетровської області"


«В Украине настоящая генеологическая лихорадка. В поиске истории своей семьи тысячи людей штудируют архивы, напрвляют запросы в музеи и даже воссоздают семейные гербы. Особенно активны жители Днепропетровска. Что движет людьми? Желание узнать свои корни или просто дань моде?» Кто ты – потомственный дворянин или прапраправнук обычного крестьянина – ответ может быть вот на этих полках. Метрические книги, записи промпредприятий и картотеки иностранных поселенцев – здесь есть всё, но поиск будет успешным, когда есть за что зацепиться: для начала примерный год и место рождения одного из предков. В архиве говорят: «Сейчас бум на восстановление родословной. Бывает, что одну метрическую книгу достают из хранилища по несколько раз в день. От частых просмотров старая бумага рассыпается на глазах.

 
Інше...
20 Вересня 2017

Державний архів

вул. М. Грушевського, 89

 















banmet