Декларація про державний суверенітет України складалась із преамбули та 10 розділів. У преамбулі підкреслювалось, що Верховна Рада УРСР проголошує суверенітет України як «верховенство, самостійність, повноту й неподільність влади республіки в межах її території, незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах». Одним з важливих положень Декларації було положення про громадянство. Україна має своє громадянство, де всі рівні перед законом, незалежно від походження, соціального й майнового положення,  расової й національної приналежності, підлоги, утвору, політичних поглядів, релігійних переконань, роду та характеру занять.
   Громадяни різних національностей складають народ України. Декларація проголошувала самостійність України. У документі підкреслювався намір створити банківську, цінову, фінансову, митну й податкову системи, формувати державний бюджет, а при необхідності ввести власну грошову одиницю.
   У Декларації визнана самостійність республіки у розв'язку питань науки, утвору, культурного й духовного розвитку української націй.


                      Альтернатива чи претензії
                 ("Зоря" № 144 31 липня 1990 р.)


   На початку 90-х років ідея національного суверенітету охопила широкі суспільні шари, у тому числі й в Україні. Посилюється тенденція до використання історичної символіки української державності. Проведене за підтримкою комуністичної партії України соціологічне дослідження, яке охопило всю територію України у першій половині 1990 року, та під час якого анкетним опитуванням було охоплено понад 5055 респондентів по всій території України, з них 337 чоловік були представниками Дніпропетровської області.
   Це дослідження продемонструвало правлячій партії наростаючу тенденцію серед мешканців області та країни в цілому до використання історичної української атрибутики та символіки. По Дніпропетровській області найбільш активним прошарком населення, яке прагнуло до повернення історичних символів, виявилась молодь у віці до 24 років.

     Декларация о государственном суверенитете Украины   
        


  Ставлення населення до питань державної та національної символіки відіграє значну роль у формуванні світоглядних, духовних орієнтирів особи, відображає, та певною мірою впливає на характер змін у суспільній свідомості. На фоні політики боротьби з «деполітизацією» та «деідеологізацією», яку проводила комуністична партія, серед населення Дніпропетровської області наростає прагнення до демократизації суспільства. Набирають все більшої сили різни суспільно-політичні рухи. Наприклад «Товариство шанувальників української мови» створює регіональні комісії в області. Йде цілеспрямована робота з поширення та впровадження по області закону про мову. Спілка «Меморіал» ініціювала проведення робіт з покращення стану соціально-побутового обслуговування реабілітованих осіб.
  Одна з найбільш значущих подій другої половини 1990 року стало проведення "Днів козацької слави" в Дніпропетровській та Запорізькій областях. Організоване лідерами «Народного руху» та «Товариством української мови», за участю представників різних областей України. Для того, щоб уявити масштаб цього свята варто тільки згадати його програму: 1 серпня - вшанування пам’яті дослідника Січі академіка Дмитра Івановича Яворницького в Дніпропетровську; 2 серпня - розташування делегацій всіх областей України на Олексіївській затоці Дніпра в наметовому таборі; 3 серпня - наукова конференція з історії Запорозької Січі в Нікополі.
  Походи, концерти, урочисті мітинги на майданах та стадіонах; 4 серпня - вшанування пам’яті уславленого Кошового Запорізької Січі Івана Сірка. Відкриття пам’ятного хреста на Могилі Пам’яті; 5 серпня - свято на острові Хортиця - колисці запорозького козацтва. Хід по Запоріжжю та Велика варта на березі Дніпра.



                  На поклон к Д.И. Яворницкому
         
 
   Загальна кількість учасників свят на Олексіївській затоці Дніпра (на місці де у 17-18 столітті розташовувалась Чортомлицька Січ) сягнула 300 тисяч чоловік. Всі делегації привезли на славне місце землі зі своїх країв і заклали її в єдину Могилу Пам’яті во славу Українського козацтва. У Запоріжжі‚ хода по Хортиці зібрала біля 500 тисяч людей. Народ був єдиний у своєму прагненні відродити свої культурні традиції‚ згадати й вшанувати славних предків-козаків‚ військову славу України‚ єдиний у своєму прагненні будувати нову Україну.




                    О реализации Закона
         «Об экономической самостоятельности
                        Украинской ССР»                 
     (Днепр вечерний № 182, 08 серпня 1990 р.)




      Про економічну самостійність Української РСР
                 (Зоря № 151 10 серпня 1990 р.)



   Історичне значення Декларації про державний суверенітет України полягає в тому, що вона визначила основні напрями внутрішньої і зовнішньої політики, економічного розвитку та державного будівництва. Цей документ являє собою правовий фундамент для Конституції, законів України, визначення позиції республіки при укладанні міжнародних угод. В основі Декларації лежать демократичні традиції українського народу, які розвивалися протягом століть.



Бельмас Микола Миколайович
архівіст відділу інформації та використання документів

               Возродить историческую правду
         ("Днепр вечерний" № 178, 03 серпня 1990 р.)




   Виражаючи волю народу України, прагнучи створити демократичне суспільство, виходячи з потреб всебічного забезпечення прав і свобод людини, шануючи національні права всіх народів, дбаючи про повноцінний політичний, економічний, соціальний і духовний розвиток народу України, визнаючи необхідність побудови правової держави, маючи на меті утвердити суверенітет і самоврядування народу України, Верховна Рада Української РСР проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах.
   Україна проголошувала свій намір стати в майбутньому постійно нейтральною державою, яка не буде ухвалювати участі у військових блоках і зобов'язувалася дотримуватися трьох неядерних принципів не застосовувати, не робити й не здобувати ядерну зброю.

                               Дискусія триває
                 ("Зоря" № 132 14 липня 1990 р.)





("Днепр вечерний" № 164, 17 липня 1990 р.)

        Про день проголошення незалежності України
                         ("Зоря", 20 липня 1990 р.)

      «Щоби слава, наша слава ожила з віками, щоб 
              гордилась Україна нами, козаками…»       
           (Днепр вечерний № 178, 03 серпня 1990 р.)

                 

 (Днепр вечерний № 178, 03 серпня 1990 р.)

                   Когда звучит украинская речь
          (Днепр вечерний № 196, 25 серпня 1990 р.)
   
   
   Закон «Про економічну самостійність Української РСР» (3 серпня 1990 р.)
   "Цей  Закон  на  основі  Декларації  про державний суверенітет України  (  55-12  )  визначає  зміст,  мету  і  основні  принципи економічної самостійності України як суверенної держави,  механізм господарювання,  регулювання   економіки   і   соціальної   сфери, організації фінансово-бюджетної,  кредитної  та  грошової  системи Української РСР".
   Документ проголошував самостійність України у визначенні економічного статусу і стратегії соціально-економічного розвитку, форм і методів господарювання та управління суспільним виробництвом. Важливими стали положення про самостійне ведення финансово-бюджетної, грошово-кредитної, цінової, інвестиційної, науково-технічної та зовнішньоекономічної політики. У законі також були визначені основні принципи економічної самостійності, що створюють умови для реформування економіки.
   Основні принципи економічної самостійності - право власності народу республіки на її національні багатства і національний дохід; різноманітність і рівноправність форм власності та їх захист з боку держави; децентралізація власності та роздержавлення економіки; повна господарська самостійність і свобода підприємництва всіх юридичних і фізичних осіб у рамках законів УРСР; самостійність регулювання грошового обігу.