До 100-річчя створення Всеукраїнського центрального повстанського комітету.

  Майже 100 років тому, 18 березня 1921 р. у Києві був створений Всеукраїнський центральний повстанський комітет (Центрповстанком, ЦУПКОМ – чекістська абревіатура), головною метою якого було організувати загальноукраїнське антибільшовицьке повстання і відновити владу Української Народної Республіки. До повернення в Україну із закордону легітимних органів влади УНР в екзилі Центрповстанком мав представляти вищу владу УНР у підпіллі.
  Комітет складався з 5 осіб на чолі з головою комітету Іваном Чепілкою; склад комітету неодноразово змінювався, оскільки чекісти незабаром дізналися про існування комітету і почали відстежувати його діяльність.
  Центрповстанком мав організувати мережу повстанкомів у губерніях, повітах, волостях, селах і координувати їх діяльність. Проте, за висновком дослідника Д. П. Красносілецького, «Діяльність та вплив Комітету стосувалися лише Наддніпрянської України. Більшість повстанських комітетів, таємних організацій, озброєних загонів виникали самостійно. З ними Комітету не вдалося встановити ніякого зв’язку»¹ 
  Збройний виступ планувався на травень 1921 р., але через недостатню підготовленість дата повстання кілька разів переносилася, що дало змогу чекістам виявити і ліквідувати військово-організаційні структури та загони, на які спирався Центрповстанком.
  Особливу роль у розгромі Центрповстанкому відіграли катеринославські чекісти. Саме їм удалося затримати не тільки членів Повстанського комітету Катеринославщини, Херсонщини і Таврії, але й простежити їхні зв’язки, виявити керівників організації. До рук ЧК потрапила «Декларативна частина програми Союзу української держави», де викладалися основні принципи Всеукраїнського повстанського комітету. До слідчих справ учасників повстанкомів, як речові докази, додавалися накази, адресовані «повстанським військам УНР», із закликами до збройної боротьби з більшовиками.
  У Катеринославі було заарештовано по «петлюрівській справі» 114 чоловік. За постановою колегії Катеринославської губЧК 25 серпня 1921 р. в Жандармській балці Катеринослава розстріляли 52 членів повстанкому. За соціальним станом з числа розстріляних 28 – представники інтелігенції, 4 – робітники, 15 – селяни, 1 ремісник, 1 поміщик, 3 віднесені до куркулів. 28 серпня 1921 р. у Києві було розстріляно 39 чоловік.

  Спецоперація Губчека, результатом якої стало розкриття ЦУПКОМу, описана у Звіті Катеринославської губЧК з 1 січня 1920 р. по 1 листопада 1921 р.², у газетному інформаційному звіті Катеринославської губчека «Розгром петлюрівських повстанкомів у Всеукраїнському масштабі»³, що публікується. Публікуються також окремі документи цієї загальної справи з фонду Катеринославського губкому партії стосовно обвинувачених К. Рибки, Ф. Бузька, І. Бардашева, А. Білої, представлені Катеринославської губернської Ч К на вимогу губкому КП(б)У⁴.

¹ Красносілецький Д. П. Всеукраїнський Центральний повстанський комітет: етимологія та діяльність // URL: https://bit.ly/2ZLhLZK.
² Отчет Екатеринославской губернской Чрезвычайной комиссии (С 1-го января 1920 г. по 1-е ноября 1921 г.). Екатеринослав: Типография Губчека, 1921. С. 146—147.
³ К труду! (Орган Екатеринославского Совета рабочих, крестьянских и красноармейских депутатов и Губкома КП(б)У). 1921. 25 сентября. № 215. С. 2–3.
⁴ Держархів Дніпропетровської обл., ф. П-1, оп. 1, спр. 484.

 



Зі звіту Катеринославської губЧК про ліквідацію Цупкому

Зі зведення Катеринославської губчека про політичний та економічний стан губернії

 




















Документи Катеринославського губкому партії стосовно обвинувачених
К. Рибки, Ф. Бузька, І. Бардашева, А. Білої, представлені Катеринославської губернської ЧК на вимогу губкому КП(б)У

 



Інформаційний звіт Катеринославської губчека про ліквідації повстанкомів у всеукраїнському масштабі в газеті "К труду" (Орган Катеринославської Ради робітничих, селянських і червоноармійських депутатів і губкому КП (б) У). 1921. 25 вересня. № 215.
С. 2-3)