Олександр Львович Караваєв - лікар, громадський та політичний діяч, публіцист, член Державної думи ІІ скликання від м. Катеринослава.
   Народився О.Л. Караваєв 3 червня 1855 року в родині селян в Пермській губернії. У 1873 році, закінчив гімназію, а в 1879 - Медико-херургічну академію. Окрім медичної практики О.Л. Караваєв займався суспільно-політичною діяльністю. Він гаряче відгукувався на всі благодійні, просвітницькі, культурно-освітні проекти. Всілякі товариства, гуртки, школи, бібліотеки завжди були в сфері його уваги. Звичайно, така активна діяльність серед населення, котре складалося в основному з робітників і селян, викликала підозри влади і у травні 1897 го Караваєв був висланий з Петербурга на три роки. Йому заборонялося проживати в Москві, Петербурзі та ще в десяти промислових губерніях. 



1. Суспільно-політичні погляди О.Л. Караваєва. Уривок з книги «Друг народа. Александр Львович Караваев»







   Втомлений переслідуваннями та тиском з боку влади у 1899 році О.Л. Караваєв переїжджає до Катеринослава, де займається лікарською практикою і культурно-просвітницькою діяльністю.
   Його приїзд припав на той час, коли у зв'язку з відкриттям Катеринославського вищого гірничого училища - першого вищого навчального закладу в місті - з'явилася ціла група мислячої інтелігенції, вихованої на передових наукових та суспільних поглядах. У 1901 році у місті створюється Катеринославське наукове товариство, членами якого стає багато представників інтелігенції міста, в тому числі і Олександр Львович Караваєв. У Катеринославі він знайшов застосування своїм суспільним прагненням, працюючи в Комісії народних читань, створеної ще на початку 80-х років XIX століття Іваном Яковичем Акінфієвим. У грудні 1906 обраний членом 2-ї Державної думи від Катеринослава, де очолював трудову фракцію.
   З питань аграрної реформи й аграрної політики О.Л. Караваєв неодноразово виступав у пресі. Зокрема, в катеринославській газеті «Южная заря» він опублікував низку статей під псевдонімом «О. Крестьянов», у Ростові-на-Дону в 1906 році – одну зі своїх промов «Партії і селянство в Державній Думі», підписану «О. Львович», а в Петербурзі вишли його брошури «Нові земельні закони» і «Урядові обіцянки щодо землі і вимоги селянських депутатів».



2. Розпорядження Катеринославського губернатора начальнику Катерининського жандармського поліцейського управління залізниць повідомити про маніфестації з нагоди від'їзду з Катеринослава
члена 2-ї Державної Думи О.Л. Караваєва та розпорядитися, щоб від'їзд інших членів Думи не був резонансним. 12 лютого 1907 р.









3. Донесення начальника Катеринославського відділення Катерининського жандармського поліцейського управління залізниць полковника Лундгрена Катеринославському губернатору про розпорядження начальникам відділень у разі від'їзду депутатів думи не дозволяти скупчення народу на перонах і звертатися за допомогою до поліції й військових. 12 лютого 1907 р.










4. Рапорт Катеринославського поліцмейстера губернатору про виїзд О.Л. Караваєва 10 лютого до Петербургу.
13 лютого 1907 р.








5. Донесення начальника Катеринославського
відділення Катерининського жандармського
поліцейського управління залізниць губернатору
про мітинг на вокзалі з нагоди проводів
Караваєва в Петербург. 13 лютого 1907 р.




















6. Донесення начальника Катеринославського відділення Катерининського жандармського поліцейського управління залізниць
в Катерининське жандармське поліцейське управління залізниць про мітинг з нагоди від'їзду О.Л. Караваєва, звернення Караваєва до присутніх із промовою, що неодноразово переривалася вигуками «Ура», розпорядження про охорону порядку жандармами на вокзалі. 15 лютого 1907 р.











7. Олександр Львович Караваєв










8. Телеграма товариша міністра внутрішніх справ Макарова Катеринославському губернатору про вжиття заходів щодо недопущення демонстративних проводів обраним членам Державної Думи, які належать до лівих груп,
діючи в разі потреби силою. 16 лютого 1907 р.








9. Телеграма міністра внутрішніх справ Столипіна губернатору з вимогою не дозволяти мітингов з нагоди агітаційних поїздок членів Державної Думи, які належали до лівих груп. 22 лютого 1907 р.












10. Телеграфне циркулярне розпорядження віце-губернатора П.П. Шиловського начальникам поліції щодо виконання вимоги Столипіна про припинення заворушень, що можуть бути викликані через дії деяких членів Державної Думи. 23 лютого 1907 р.









11. Розпорядження Столипіна губернаторам і градоначальникам про заходи щодо недопущення на місцях масової підтримки виборцями вимог, проголошених членами Державної Думи лівого крила. 28 лютого 1907 р.















12. Телеграма (копія) робітників рудників Катеринославського району до Державної Думи про підтримку членів Думи і неприпустимість її розгону. 01 березня 1907 р.













13. Розпорядження Катеринославського губернатора начальникам поліції про вжиття заходів щодо недопущення на місцях масової підтримки виборцями вимог, проголошених членами Державної Думи лівого крила. 06 березня 1907 р.







14. Донесення Катеринославського губернатора міністру внутрішніх справ про незгоду з розпорядженням віце-губернатора про припинення заворушень, що можуть статися з вини деяких
членів Державної думи (дозвіл поліцейським чинам заарештовувати членів Державної Думи).
17 березня 1907 р.










15. Інформація Катеринославської духовної консисторії щодо самовільного ухилення вихованців семінарії від уроків 20 лютого 1907 р. і відсилання ними вітальних телеграм  членам Державної думи
О. Караваєву і Г. Петрову, та указ Правлячого Синоду з цього питання. 02 квітня 1907 р.










16. Розпорядження товариша міністра внутрішніх справ Катеринославському губернатору про скасування незаконного циркулярного розпорядження віце-губернатора Шиловського, з роз’ясненням, що арешт члена Державної Думи може бути проведений тільки з розпорядження судової влади.
13 квітня 1907 р.










17. Розпорядження Катеринославського губернатора про попередження на місцях заворушень
у зв’язку з роз'їздом членів Державної Думи на святкування. 17 квітня 1907 р.








18. Розпорядження Катеринославського губернатора начальникам поліції про скасування незаконного розпорядження віце-губернатора від 23 лютого 1907 р. 24 квітня 1907 р.












19. Трудова група 2-ї Державної Думи на нараді фракції в Таврійському палаці. Фото. 1907 р.






   Третього червня 1907 року II Державна Дума була розпущена. О. Л. Караваєв, чиє здоров'я було підірване напруженою працею в Думі, повертається до Катеринослава з єдиною думкою - підлікуватися і зайнятися лікарською діяльністю. Тут на нього чекала неприємна новина - влада заборонила йому працювати у фабрично-заводській лікарні професійних товариств. Залишалися приватна практика і робота на низькооплачуваній посаді в лікарні на Чечелівці. У той час він відновлює свою співпрацю з Катеринославським науковим товариством, розробляє план створення в Катеринославі систематичних загальнодоступних навчальних курсів. КНТ за своїм характером було близьким до «народних університетів». У вересні 1907 року, вже за участю О. Л. Караваєва, товариство постановило приступити до організації загальноосвітніх систематичних лекцій для широких верств населення.



20. Розпорядження Катеринославського губернатора про спостереження за колишніми членами Державної Думи під час повернення їх на батьківщину і донесення йому про їхню поведінку.
04 червня 1907 р.







21. Рапорт Катеринославського поліцмейстера Катеринославському губернатору про прибуття до місця проживання О.Л. Караваєва та його попередження, що в разі проведення антиурядової пропаганди він буде висланий за межі Катеринославської губернії, що за його поведінкою і зносинами з місцевим населенням встановлено спостереження. 19 червня 1907 р.










22. Інформація з канцелярії Катеринославського губернатора Новомосковському справнику про виїзд Караваєва до
с. Вільного Новомосковського повіту, для проведення негласного спостереження за Караваєвим. 06 липня 1907 р.









23. О.Л. Караваєв. Фотопортрет










   Але суспільно-політична та культурно-просвітниціка діяльність О.Л. Караваєва була незручної для його політичних опонентів і замовлений напад на нього призвів до загибелі. 05 березня 1908 року О.Л. Караваєв помирае від тяжких ран у лікарні. Його вбивство, в якому до цих пір залишилося багато запитань, увійшло в історію, як найгучніший злочин того часу.



24. Донесення Прокурора Катеринославського окружного суду Ганнота Прокурору Харківської судової палати про важке поранення колишнього члена 2-й Державної Думи доктора Караваєва. 05 березня 1908 р.










25. Протоколи судового слідчого з найважливіших справ Катеринославського окружного суду про спроби допитати пораненого Караваєва в лікарні.
05 березня 1908 р.







26. Повідомлення судового
слідчого з найважливіших справ Катеринославського окружного
суду про початок слідства у справі
про вбивство Караваєва.
05 березня 1908 р.








27. Запис у метричній книзі про смерть О.Л. Караваєва. 05 березня 1908 р.









28. Похорон О.Л. Караваєва. Траурна процесія у Троїцькій церкві.












29. Похорон О.Л. Караваєва. Траурна процесія з вінками від Троїцької церкви до Міського кладовища.
7 березня 1908 р.












30. Альтанка на могилі О.Л. Караваєва на Міському кладовищі в Катеринославі.









31. Лист судового слідчого з найважливіших справ Катеринославського окружного суду Прокурору Катеринославського окружного суду. 13 березня 1908 р.















                   32. Повідомлення про вбивство О.Л. Караваєва в періодичних виданнях «Петербургская газета» та «Русское слово».





33. Лист Прокурора Харківської судової палати Прокурору Катеринославського окружного суду про встановлення особливого спостереження за виробництвом попереднього слідства у справі про вбивство Караваєва. 19 березня 1908 р.











34. Рапорт пристава Брянської частини м. Катеринослава Прокурору Катеринославського окружного суду про знайдені
в цехах Брянського заводу 13 примірників прокламації РСДРП з приводу вбивства Караваєва. 19 березня 1908 р.











35. Рахунок контори редакції «Південної Зорі» на видання брошури «О.Л. Караваєв». 22 березня 1908 р.












36. Видання "Александр Львович Караваев". Екатеринославское научное общество. Материалы по биографии покойного. Вып.1. 1908 р.












37. Прокламація РСДРП про вбивство Караваєва і звинувачення в його вбивстві чорносотенців. Березень 1908 р.













38. Показання П.С. Царева про вбивство Караваєва есером, євреєм Йосипом (Стрельцовим).
26 березня 1908 р.










39. Телеграма Прокурора Харківської Судової Палати прокурору Катеринославського окружного суду про передачу слідчої справи судовому слідчому з особливо важливих справ Харківського окружного суду Ліницькому. 27 березня 1908 р.












40. Витяг з протоколу загальних зборів Катеринославського наукового товариства про збір пожертвувань на будівництво
будівлі Наукового товариства, вшанування пам'яті О. Л. Караваєва. 05 квітня 1908 р.












41. Копія замітки в газеті «Старая Москва». 13 липня 1908 р.












42. Лист Катеринославського губернатора до Катеринославського наукового товариства щодо надання відомостей про діяльність товариства і планах з вшанування пам'яті О. Л. Караваєва. 29 липня 1908 р.










43. Розпорядження Катеринославського губернатора голові Катеринославського наукового товариства Курилову В.В. щодо надання відомостей про діяльність товариства і планах громади із вшанування пам'яті О.Л. Караваєва. 31 липня 1908 р.





















44. Лист Катеринославського наукового товариства губернатору щодо завдань товариства
та його діяльності, вшанування пам'яті Караваєва шляхом присвоєння його імені народному
університету. 01 серпня 1908 р.









45. Донесення начальника Катеринославського охоронного відділення губернатору про розсилку Науковим товариством особам, що належать до лівих партій, звернень про збір коштів на будівництво в Катеринославі Народного університету
ім. О.Л. Караваєва. 22 серпня 1908 р.












46. Донесення голови Наукового товариства Курилова В.В. губернатору про дії товариства без його відома. 24 серпня 1908 р.










47. Розпорядження Катеринославського губернатора голові Катеринославського наукового товариства Курилову В.В. повідомити на якій підставі зроблені розсилки про збір коштів на будівництво в Катеринославі Народного університету ім. О.Л. Караваєва і чи є дозвіл на збір грошей, із зауваженням про проведення зборів товариства без відома губернатора. 25 серпня 1908 р.











48. Донесення голови Наукового товариства
Курилова В.В. губернатору з поясненнями
дій товариства про збір грошей на спорудження
будівлі Наукового товариства.
28 серпня 1908 р.









49. Лист Департаменту поліції Катеринославському губернатору про надання відомостей про діяльність Катеринославського наукового товариства. 17 вересня 1908 р.











50. Лист Катеринославського губернатора Департаменту поліції про діяльність Катеринославського наукового товариства. 27 вересня 1908 р.























51. Проект Положення про народний університет ім. О.Л. Караваєва. 1908 р.













52. Лист Голови Наукового товариства Курилова В.В. губернатору з клопотанням дозволити проведення загальних зборів товариства 22 листопада 1908 року та внести до порядку денного питання розгляду проекту положення про Народний університет ім. О. Л. Караваєва. 08 листопада 1908 р.









53. Розпорядження губернатора Катеринославському науковому товариству про те, що
товариство не має права затверджувати проект Положення про Народний університет
без розгляду його Міністерством народної освіти, а також не має права давати йому ім'я
громадського діяча. 11 листопада 1908 р.








54. Лист Департаменту поліції Катеринославському губернатору з проханням звернути увагу на діяльність Катеринославського
наукового товариства; звернута увага на те, що на чолі товариства
стоять особи, що належать до партіям не правіше кадетів; зазначено,
що на засіданні в пам'ять Караваєва в минулому році лектор
ухилявся в сторону сучасного політичного життя, за що двічі був
перерваний чином поліції. 25 січня 1909 р.








55. Розпорядження прокурора Харківської Судової Палати прокурору Катеринославського окружного суду про передачу справи про вбивство Караваєва судовому слідчому з найважливіших справ Катеринославського окружного суду Шпігановичу. 04 червня 1909 р.










56. Донесення Прокурора Катеринославського окружного суду Прокурору Харківської Судової Палати про не упізнанні свідком Ксенією Штабровською, колишньою прислугою Караваєва,
Йосипа Стрельцова і непритягнення його до слідства як обвинуваченого,
про перевірку іншої версії про причетність до вбивства чорносотенців. 13 листопада 1909 р.










57. Розпорядження Катеринославського губернатора Прокурору Катеринославського окружного суду повідомити про стан справи щодо вбивства Караваєва. 17 квітня 1910 р.











58. Лист начальника Катеринославського охоронного відділення Прокурору Катеринославського окружного суду з проханням повідомити, чи знайдені винні в убивстві Караваєва. 19 квітня 1010 р.












59.Донесення 2-го кримінального відділення Катеринославського окружного суду Прокурору Катеринославського окружного суду про перепровадження справи про вбивство Караваєва, з повідомленням про закриття справи ухвалою суду від 16 березня 1910 р. за невиявленням винних. 30 квітня 1910 р.












60. Свідчення Гольдберга про інформування Л. І. Казаковим щодо винуватців вбивства доктора Караваєва – Мирона Івановича Шальди та Сазона Дементійовича Щеконенка і замовника вбивства – голови Союза російського народу доктора Дубровіна. Раніше 01 червня 1910 р.









61. Свідчення Ольги Григорівни Павелко. Раніше 01 червня 1910 р.























62. Протоколи допитів свідків доктора Сивицьким І. М. та тещі Казакова - Перовської Д. І. щодо особистості Казакова. 01, 02 липня 1910 р.












63. Свідчення колишньої прислуги Караваєва Штабровської (Якіменкової) К.Ф. 08 липня 1910 р.











64. Свідчення члена Державної Думи Кузнецова Георгія Сергійовича (фракція соціал-демократів) щодо інформації стосовно вбивства Караваєва.
10 липня 1910 р.






















65. Свідчення доньок Караваєва Ніни, Олени, Євгенії.
28 липня, 03 серпня 1910 р.












66. Заява підозрюваного у вбивстві М. І. Шальди на ім’я судового слідчого Катеринославського окружного суду Хреновського. 23 вересня 1910 р.










67. Повістка про явку до Катеринославського окружного суду свідка вбивства Рахіль Ботвинник. 24 вересня 1910 р.











68. Свідчення Рахіль Ботвинник. 28 вересня 1910 р.













69. Свідчення Л.А. Маслова щодо поведінки Казакова
на зборах Союзу російського народу. 11 жовтня 1910 р.












70. Свідчення члена Державної Думи (3-я, 4-та) Мілюкова Павла Миколайовича. 17 листопада 1910 р. 









71. Мілюков Павло Миколайович – лідер партії конституційних демократів (кадетів)














72. Свідчення керівника Союзу російського народу Дубровіна Олександра Івановича. 07 грудня 1910 р.











73. Дубровін Олександр Іванович – лідер Союзу руського народу (черносотенна монархічна організація)













74. Видання О.Г. Павелко «Друг народа. Александр Львович Караваев»
























75. Свідчення кримінальника Кондрата Сови.
14 червня 1912 р.











76. Телеграма товариша міністра юстиції прокурору Катеринославського окружного суду с наказом негайно повідомити про стан справи
про вбивство Караваєва. Не пізніше 04 квітня 1917 р.










77. Лист Надзвичайної слідчої комісії для розслідування протизаконних за посадою дій колишніх міністрів та інших
вищих посадових осіб - голові Катеринославського окружного суду про направлення в Комісію справи про вбивство
Караваєва. 06 травня 1917 р.