Адріан Феофанович Кащенко – видатний український письменник, історик, книговидавець, просвітній і культурний діяч. Його життя і творчість тісно
пов’язані з Катеринославщиною. Народився 19 вересня 1858 року на хуторі Веселий Лукашівської волості Олександрівського повіту Катеринославської губернії в сім'ї дворян, родовід яких сягає запорізьких козаків. Його батько, Феофан Гаврилович, штабс-капітан у відставці, був засідателем від дворянства
в Олександрівському повітовому суді. Дружина офіцера-відставника, Марія Семенівна, народила йому п'ятьох синів і чотирьох доньок. Один з братів - Адріан - український письменник і історик, автор численних історичних нарисів, повістей та оповідань про Запорізьку Січ.
1. Феофан Гаврилович Кащенко 2. Марія Семенівна Кащенко
батько письменника (1810 – ?) мати письменника (1819 – 1888)
3. Ревізька казка с. Веселе Олександрівського повіту Катеринославської губернії – володіння поміщика,
штабс-капітана Феофана Гавриловича Кащенка. 28 вересня 1850 р.
4. Ревізька казка с. Веселе Олександрівського
повіту Катеринославської губернії – володіння
Марії Семенівни Кащенко, дружини поміщика
штабс-капітана Кащенка Феофана Гавриловича.
28 вересня 1850 р.
5. Ревізька казка
с. Веселе Олександрівського
повіту Катеринославської губернії –
володіння поміщика штабс-капітана
Феофана Гавриловича Кащенка.
26 листопада 1857 р. 
6. Ревізька казка с. Веселе Олександрівського повіту Катеринославської губернії –
володіння Марії Семенівни Кащенко.
27 листопада 1857 р.
7. План земельної ділянки володіння Марії Семенівни Кащенко.
Не раніше 06 червня 1880 р.
8. Батько Феофан Гаврилович Кащенко, штабс-капітан – засідатель Дворянської опіки. 1888 р.
9. Брат Арсеній Феофанович Кащенко (1842 – ?), генерал-майор, начальник штабу 12-го армійського корпусу. При виході у відставку в 1891 р. полковник Кащенко отримав військове звання генерал-майора.
01 сентября 1891 г.
10. Брат Олександр Феофанович Кащенко – член катеринославських громадських організацій: Катеринославського товариства бджільництва (голова), Товариства
взаємної допомоги на випадок смерті (член правління), Катеринославського
товариства велосипедистів (розпорядник). 1899 р.
11. Брат Микола Феофанович Кащенко (1855–1935), біолог, один із перших українських академіків, у списку випускників Катеринославської класичної гімназії; навчання закінчив зі срібною медаллю у 1875 р.
12. Микола Кащенко, випускник Катеринославської гімназії, 1875 р.
13. Микола Кащенко з дружиною Ольгою Миколаївною.
1880-ті рр. 
14. Микола Кащенко.
15. Микола Кащенко, художній портрет, виконаний його онуком, 1950 р.
З 1867 р. Адріан навчався у катеринославській класичній гімназії, але не закінчив її і вступив до юнкерського училища, служив офіцером, а потім службовцем з Державного контролю Катеринінської залізниці.
Молодий Адріан зненацька сідає за письмовий стіл й береться за перо. Але не в російській словесності, якою
заохочувала держава, а на ниві українського, зневажуваного і переслідуваного письменства. Перше оповідання, написане в жанрі анекдоту «Жар-птиця, або з паном не братайся, в прийми не бери і жінці правди не кажи» за підписом «А. Торішній», вийшло у Катеринославі 1883 р. і стало першою українською книжкою на Придніпров’ї.
16. Адріан Феофанович Кащенко
17. Наказ про звільнення підпоручика 133-го піхотного Симферопольського полку Адріана Кащенка в запас. 28 березня 1884 р.
18. Адріан Феофанович Кащенко, колезький асесор, контролер, у списку службовців Державного Контролю, що здійснювали контроль Катерининської залізниці. 1894 р. 
19. Адріан Кащенко. Портрет роботи
художника Анатолія Завгороднього
20. Запис про народження дочки підпоручика в запасі Адріана Феофановича Кащенка та його дружини
Марії Михайлівни – Віри з метричної книги Воскресенської церкви м. Катеринослава. 25 липня 1885 р. 
21. Запис про народження дочки титулярного радника Адріана Феофановича Кащенка та його дружини Марії Михайлівни – Зої з метричної книги Свято-Троїцької церкви м. Катеринослава. 17 грудня 1892 р. 
22. Запис про народження дочки надвірного радника Адріана Феофановича Кащенка та його дружини
Марії Михайлівни – Лідії з метричної книги Свято-Троїцької церкви м. Катеринослава. 25 червня 1897 р.
23. Запис про народження дочки надвірного радника Адріана Феофановича Кащенка та його дружини
Марії Михайлівни – Людмили з метричної книги Свято-Троїцької церкви м. Катеринослава. 23 квітня 1899 р.
24. Адріан Феофанович Кащенко, головний контролер, дійсний статський ратник у списку службовців
Державного Контролю, що здійснювали контроль Катерининської залізниці. 1915 p.
З 1914 р. і до останніх років А. Кащенко проживав у Катеринославі, брав активну участь в роботі місцевої “Просвіти”, був обраний заступником голови товариства, виступав із літературними, історико-етнографічними рефератами, продовжував займатися письменницькою діяльністю. У 1917 р. заснував власне видавництво – “Українське видавництво А. Кащенка в Катеринославі”, видав і перевидав фактично все ним написане. Виходили й нові твори. Зокрема, оповідання з часів першої революції
(1905) “Тяжкий гріх” та історико-топографічний огляд колишніх вольностей козацьких “Великий Луг Запорозький”.
25. Книги, видані А. Кащенком.
Інформація на останніх сторінках книжок письменника
26. Реклама книгарні "Україна", де продавалися твори письменника Адріана Кащенка. 1918 р.
Велика кількість виданих книжок змусила А. Кащенка тримати власний склад, платного коректора та службовця при складі. На видавництво працювало чотири друкарні. Найчастіше його книжки виходили в художньому оформленні катеринославського художника, талановитого книжкового графіка Миколи Погрібняка. В умовах революційного піднесення в країні й дальшої активізації
національного руху в Україні його історичні твори користувалися величезною
популярністю.
27. Лист В.Л. Модзалевського Д.І. Яворницькому з проханням взяти участь в журналі «Наше минуле» і надіслати до журналу рецензію на книжку А.Ф. Кащенка «Оповідання про славне Військо Запорозьке
Низове». 06 липня 1918 р.
28. Будинок по вул. Басейній, 24
м. Катеринослав
(нині вул. Писаржевського, 24
м. Дніпро), в якому була остання квартира А. Кащенка.
Сучасний вигляд будинку
29. Запис про смерть Адріана Феофановича Кащенка з книги реєстрації актів цивільного стану підвідділу ЗАГС № 1 Катеринославського губвиконкому 28 березня 1921 р.
30. Пам'ятна меморіальна дошка, яку було становлено
у 2008 році на будинку № 24 по вулиці Писаржевського
у м. Дніпрі, зроблену лауреатом Шевченківської премії
скульптором О. Бородаєм за ініціативи благодійного
фонду О. Лазька.
31. Уривок зі спогадів Галини Мазепи-Коваль, дочки Ісака Мазепи, про похорон А.Ф. Кащенка, свідком яких вона була. Мазепа-Коваль Галина. Спогади. Торонто: Видання Організації українок Канади, 1993. С. 22. 
32. Лист В.О. Біднова Д.І. Яворницькому про друкування видавництвом Є.С. Вирового у Празі української літератури, зокрема книжки А. Ф. Кащенка «Оповідання про славне
Військо Запорозьке Низове» (Катеринослав, 1918).
04 листопада 1923 р.
33. Лист М.К. Сергіїва С.Д. Яворницькій з проханням надіслати книги А.Ф. Кащенка з поясненням, що лікарі радять йому заповняти вільний час цікавим читанням. 01 липня 1941 р.
Перу Адріана Кащенка належать історичні повісті та оповідання, які принесли йому найбільшу популярність;
історична та історико-географічна публіцистика, проза на сучасну письменникові тематику і драматургія, актуальна
й злободенна.
Повість А. Кащенка «Запорозька слава» написана на матеріалі дослідження письменника про долю татарських бранців у Криму (трактат «Бусурманська неволя в українській народній поезії») та на літописній повісті Величка про страту Іваном Сірком тих визволених з татарської неволі бранців, які добровільно вирішили повернутися назад
до Криму.
Переглянути >>>
34. Запорозька слава. Історичне оповідання. 1906 р.
Історичне оповідання «На руїнах Січі» написане у формі видіння. Ліричний герой прибув на місце зруйнованої Чортомлицької Січі і, прихилившись до могили Івана Сірка, хоче випитати в неї, як же це так сталося, що місце
козацької слави лежить в руїнах.
Переглянути >>>
35. На руїнах Січі. Історичне оповідання. 1907 р.
Повістю "Під Корсунем" відкривається цикл творів письменника про визвольну війну українського народу під
проводом Б. Хмельницького 1648—1654 років та пізнішого часу.
Переглянути >>>
36. Під корсунем. Повість. 1913 р.
Над Кодацьким порогом» - історичне оповідання. про славний чорноморський похід гетьмана Сулими і визволення багатьох невільників з Азова та повернення на Україну через річку Кальміус та взяття І. Сулимою фортеці Кодак та ганебне зрадницьке ув'язнення його верхівкою реєстрового козацтва і страта гетьмана у Варшаві.
Переглянути >>>
37. Над Кодацьким порогом. Історичне оповідання. 1913 р.
Повість «Борці за правду» — хронікально-біографічна. Історичні події слугують у ній переважно тлом, на якому змальовано життєву долю героя твору — полковника Івана Богуна. Він — одна з найромантичніших постатей у нашій історії.
Переглянути >>>
38. Борці за правду. Історична повість. 1913 р.
Історична повість «З Дніпра на Дунай» про найжорстокіша долю, яка випала тодішнім керівникам Січі, зокрема кошовому отаманові Петру Калнишевському.
Переглянути >>>
39. З Дніпра на Дунай. Історична повість. 1914 р.
"У запалі боротьби" - події другої половини 1648 року, зокрема найважливіші з них: пилявецька поразка польсько-шляхетського посполитого рушення, облога військами Б. Хмельницького Львова та Замостя.
Переглянути >>>
40. У запалі боротьби. Історична повість. 1914 р.
Майже все своє життя А. Кащенко працював над книгою «Оповідання про славне Військо Запорозьке низове».
Це флагман його історичної публіцистики. Автор творив цю книжку паралельно з написанням повістей та оповідань,
але опублікувати спромігся лише під кінець життя.
Переглянути >>>
41. Оповідання про славне Військо Запорозьке низове. 1917 р.
У повісті «Зруйноване гніздо» А. Кащенко відтворив фатальні для України наслідки зруйнування Запорозької Січі
з повним розумінням усього трагізму.
Переглянути >>>
42. Зруйноване гніздо. Повість. 1919 р.