34 канал, Телепрограма "Щоденник. У дорозі", 21.01.2013, "Романтика кладовищ" (сюжет про поховання періоду Другої світової війни)
Про місце, де ми зараз знаходимося, не те що комунальники – не всі місцеві мешканці знають, але вони повз проходять та проїжджають. Це дореволюційне кладовище на Поповому Мисі. Це в межах міста, одразу за Самарським мостом. Наш провідник Радіон – філолог, авантюрист і трохи романтик. «Город у нас индустриальный и очень мало, на первый взгляд, интересных объектов, которые можно посмотреть». Одним з перших відкриттів «авантюриста» став Поповий Мис. «Кладбище начинается где-то тут и идет на несколько сот метров». Снігом притрусило доволі глибокі ями – вони тут всюди. Трохи моторошно, адже не виключено, що це і є могили, просто розкопані. Першу знахідку розчищаємо від снігу. Перед нами послання, котрому більше століття. Пелагея померла на 31-шому році життя, 22 червня 1908 року. Наступне послання з 1910 року. Швидше за все на цьому місці був маленький сільський цвинтар. Надгробні плити розкидані по лісосмузі дуже хаотично – напевно мародери розкопували могили. Але що вони могли там знайти? Питань більше ніж відповідей. А це вже місто Дніпропетровськ. Напроти бібліотеки Державного університету ім. О. Гончара - пам’ятник жорстоко вбитим євреям в часи другої світової війни, а десь під ногами їхні кістки. Було викопано великий рів, куди скидали вбитих. Точне місцезнаходження цього рову невідоме, але із слів мешканців, коли в цьому районі будували гаражі, то знаходили кістки. Городи і гаражі на вулиці Енергетичній теж стоять на останках. У протитанковому рву гинули євреї на радянські полонені. Всього поблизу пам’ятника, де мирно бавляться дітлахи, лежать останки майже двадцяти тисяч людей. Біля Тихвинського жіночого монастиря закопані понад тридцять тисяч тіл, а парк Калініна, кладовище, котре у часи війни поповнилося закордонними вояками.
Сьогодні: 14 Вересня 2024
Державний архів Дніпропетровської області
вул. М. Грушевського, 89
вул. М. Грушевського, 89
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
|
|
