Image1 Image2 Image3

До уваги відвідувачів!
  
У зв'язку з карантинними заходами з 16 березня по 24 квітня 2020 року
особистий прийом громадян та видача архівних довідок тимчасово призупиняється!
   Звернення до Державного архіву Дніпропетровської області рекомендуємо надсилати поштою на адресу:
49069, м. Дніпро, вул. Михайла Грушевського, 89, або на офіційну електронну адресу:
archive_dp@arch.gov.ua.
Відповіді та архівні довідки будуть надсилатися громадянам поштою.
    Читальні зали у корпусах № 1 (вул. Михайла Грушевського, 89) та № 2 (вул. Князя Ярослава Мудрого, 10) Державного архіву Дніпропетровської області з 16 березня по 24 квітня 2020 року
тимчасово закриваються для відвідувачів.

 
Методика генеалогічного пошуку
в Державному архіві Дніпропетровської області
Шановний Досліднику!

Ви прийшли в архів, маючи на меті – встановити свій родовід. А це значить, що Вам доведеться пройти тривалий шлях у копітких пошуках крупиць відомостей у тому величезному інформаційному просторі, яким є архів. Цей шлях, на жаль, не завжди буває успішний, тому що час і драматичні події нашої історії не пощадили багатьох документів. Проте, архів зберігає величезні документальні багатства з історії місцевого краю і про людей, що населяли його.

Рік від року спостерігають архівісти підвищення інтересу людей до історії свого роду. Це загальносвітова тенденція. Відрадно, якщо в минулі роки історією своєї родини, свого роду цікавилися, в основному, громадяни інших країн, то тепер все більше і більше українських громадян звертаються до архіву, щоб знайти свої корені. Фахівці архіву завжди готові прийти на допомогу в підборі потрібних документів, а дана пам'ятка зорієнтує Вас у напрямках генеалогічного пошуку.

Перш ніж почати роботу з архівними документами, Ви повинні зібрати всю наявну інформацію у своїх родичів, переглянути збережені документи, листи, фотографії, зібрати спогади і сімейні перекази, з'ясувати, до яких релігійних конфесій належали (чи могли належати) члени Вашого роду.

Тільки зібравши попередню інформацію, Ви звертаєтеся до архівних документів. Визначитися з архівними фондами, у яких може бути інформація, що Вас цікавить, допоможе путівник по Державному архіву Дніпропетровської області та електронна фондова картотека.

Найцінніші відомості генеалогічного характеру містяться в метричних книгах церков. Тут Вам і знадобляться знання про характер віросповідання членів Вашого роду.

Основна частина метричних книг усіх конфесій включена до «Колекції метричних книг” (Ф. 193). Серед них – книги православних церков, що знаходяться (чи знаходилися) у межах сучасної Дніпропетровської області. Документи колекції в основному охоплюють період з другої половини ХІХ ст. до 1920 р. Також є декілька метричних книг за ХVІІІ ст. – слободи Брянської Верхньодніпровського повіту (1770-1783), сіл Михайлівки (1796) й Петриківки (1781) Новомосковського повіту, Великої Михайлівки (1783) та Томаківки (1794) Катеринославського повіту, міста Павлограда (1784) й населених пунктів Костянтиноградського і Катеринопільського повітів (1780-1839). Оскільки церкви були не в усіх населених пунктах, належить з'ясувати, парафіянами якої церкви були жителі села, у якій проживали Ваші родичі. Визначитися в цьому може допомогти «Справочная книга Екатеринославской епархии за 1913 год» (Екатеринослав, 1914). Довідники адміністративно-територіального розподілу допоможуть розібратися з приналежністю населених пунктів до адміністративно-територіальних одиниць – повітів, губерній, округів, районів, областей (додаток 1). З метричних книг православних церков ви можете одержати наступну інформацію – імена, по батькові, стан батьків, хрещених батьків (“восприемников”), місце проживання (приписки по оподатковуванню), причину смерті, місце поховання. Якщо серед Ваших предків були служителі православних церков, Ви можете звернутися також до архівних фондів «Катеринославської духовної консисторії» (Ф. 106) і «Катеринославського духовного правління» (Ф. 104).

У метричних книгах Катеринославської, Новомосковської і Павлоградської синагог, Нікопольського раввінату, синагоги с. Кам’янське (м. Дніпродзержинськ, лише 1919 р.), Петропавлівського молитовного будинку євреїв Ви знайдете відомості про іудеїв. Книги Павлоградської синагоги і Петропавлівського молитовного будинку євреїв знаходяться також у складі архівного фонду Павлоградської синагоги (Ф. 282 ).

До колекції метричних книг включені також книги Катеринославського (1897-1920 рр.) і Кам’янського (1892-1897 рр.) католицьких костьолів. У разі негативного результата пошуку Ви можете також звернутися до Державного архіву Саратовської області, де знаходяться метричні книги католицьких церков Тираспольсько-Херсонської консисторії періоду 1853-1918 рр.

У складі колекції метричних книг знаходяться також книги Катеринославської лютеранської кірхи – реєстрації народжень (1897-1920 рр.), шлюбу (1899, 1903-1907, 1910-1912 рр.) і смертей (1899, 1907-1912, 1914-1920 рр.). Метричні книги лютеранських церков за 1832-1885 рр. зберігаються у Російському державному історичному архіві; метричні книги Катеринославської кірхи за 1908-1909 рр. – у Центральному державному історичному архіві м. Санкт-Петербурга. Список метричних книг лютеранських церков із указівкою місця збереження міститься у виданні: Князева Е.Е. Лютеранские церкви и приходы на Украине ХVIII-ХХ вв. (СПб., 2003).

Записи про народження, укладення шлюбу, смерть по окремих районах за 1920-1928 рр. є також у колекції актів запису громадянського стану відділів РАГС (Ф.Р- 6508).

Багато цінної інформації можна одержати зі сповідних розписів. Сповідні розписи складалися щорічно священиками і являли собою родові списки священнослужителів і парафіян із указівкою їхнього віку і позначками про проходження сповіді і причащання. Ці документи можна знайти в складі фондів Катеринославського духовного правління і колекції метричних книг.

Ревізькі казки як джерело, що завжди використовують у генеалогічному пошуку, на жаль, в архіві майже не збереглися. Виключення складають ревізькі казки сіл Томаківки (Ф. 540) і Чумаків Катеринославського повіту (Ф. 193) за 1858 рік.

Найціннішим джерелом генеалогічної інформації є документи об'єднаного фонду «Контори опікунства новоросійських іноземних поселенців і Катеринославської контори іноземних поселенців» за 1781-1834 рр. (Ф. 134) Тут сконцентровані ревізькі казки, численні родинні списки, списки хазяїв колоній Новоросійського краю (територія сучасних Дніпропетровської, Запорізької, Одеської, Кіровоградської, Миколаївської, Херсонської Луганської, Донецької областей, Криму), які народилися, вмерли, уклали шлюб – німецьких, менонітських, грецьких, болгарських, єврейських. До ведення Контори належали також Радичівська колонія менонітського братства, біловезькі колонії (до 1809 р.), що знаходилися в Чернігівській губернії, колонії смоленських селян, що знаходилися на території сучасних Запорізької і Донецької областей (до 1821 р.), малоросійська колонія Петрівка в Криму. Дані про міських колоністів можна знайти лише до 1816 р., коли вони були передані з ведення Контори в міське відомство. У розшуковій роботі з документами фонду Вам допоможе анотований опис фонду, забезпечений іменним і географічним покажчиками (Фонд “Контора опекунства новороссийских иностранных поселенцев”. 1781-1857. Т. І. Аннотированная опись дел 1781-1818 гг. Днепропетровск, Киев, 1997).

Отже, Ви провели велику розшукову роботу, встановили факти народження, шлюбів, смерті декількох поколінь Ваших родичів і встановили ланцюжок родинних зв'язків між ними. Тепер Вам хочеться довідатися як найбільше про цих людей. Кожний з них жив у своєму історичному часі, разом зі своїй країною переживав її долю.

При проведенні генеалогічного пошуку корисно звернутися до довідкової літератури дореволюційного часу – пам’ятних книжок, календарів-щорічників і ін. (додаток 2).

Інформацію про людей, які належали до дворянського стану по Новомосковському повіту, можна знайти у фондах Катеринославської земської управи (Ф. 120), Катеринославської повітової комісії у справах про вибори в ІІІ Державну думу (Ф. 159) й ін. Родовідна книга Катеринославського дворянства (збереглася частково) знаходиться в Дніпропетровському історичному музеї ім. Д.І.Яворницького.

Якщо людина, яка Вас цікавить, була мешканцем м. Катеринослава, то його прізвище може бути в списку домовласників, що міститься в виданні «Весь Екатеринослав. Справочная книга» (Екатеринослав, 1913).

Серед фондів дореволюційного періоду велику цінність у генеалогічних пошуках становлять фонди волосних і сільських правлінь, де є списки жителів сіл, платників податків, військовозобов'язаних, селян, які переселялися до Сибіру і Далекого Сходу у період столипінської аграрної реформи, вироки сільських сходів (Ф. 540, 561, 630, 697).

В архівних фондах виконкомів рад різних рівнів (волосного, сільського, повітового, окружного, районного) – є різноманітні документи – подвірні списки жителів, списки платників податків, домовласників, військовозобов'язаних, працівників держустанов й ін. Багато корисної інформації можна знайти у фондах військкоматів – списки призовників з даними про членів їхніх родин, виписки з метричних книг про народження.

Багато співгромадян у період 1920-х-1950-х рр. стали жертвами політичного терору. Про них можна довідатися з обліково-слідчих кримінальних справ несудових органів (Ф.Р-6478, оп. 2), документів Дніпропетровської обласної прокуратури (Ф.Р- 1520). Окремі відомості можна одержати з документів по чистці співробітників держустанов, що зберігаються у документах відповідних установ, з документів про перевірку і чистку членів і кандидатів у члени компартії по фондах Контрольних комісій – робітничо-селянських інспекцій обласного, окружного, міського і районного рівнів. Дані про розкуркулених осіб і громадян, які були позбавлені виборчих прав, є в документах виконкомів, документах архівної колекції “Документальні матеріали на висланих з Дніпропетровської області куркулів, членів їхніх родин і спецпереселенців” (Ф.Р-6483), де, крім списків, можна знайти відомості про склад родини, соціальний стан, майно (до і після революції).

Відомості про людей, які проживали на тимчасово окупованій території області в роки Великої Вітчизняної війни, наводяться по архівних фондах Української допоміжної, міських і районних управ, об'єднаних фондах сільських управ і общинних господарств, Бюро забірних карток, Дніпропетровського місцевого комітету «Самодопомога», різних установ і підприємств періоду німецько-фашистської окупації, що містять різні документи – списки, відомості, довідки на одержання продуктів харчування, заяви, скарги в управи, списки працівників установ і підприємств, списки домовласників і мешканців, довідки про одержання хлібних карток біженцями і переміщеними особами та ін. У цих же фондах можна знайти інформацію про етнічних німців. Відомості про фольксдойче, що проживали на території Дніпропетровської області, можна одержати, звернувшись також в інші архіви: Центральний державний архів вищих органів влади та управління України, м. Київ (ЦДАВО, ф. 3676 – Штаб імперського керівника (рейхсляйтера) Розенберга для окупованих східних областей), Центр збереження історико-документальних колекцій, м. Москва (ф. 500 – Головне управління державної безпеки Німеччини; ф. 1357 – Міністерство закордонних справ Німеччини; ф. 1358 – Міністерство у справах окупованих східних областей та ін., де є заяви про прийом до німецького громадянства, список меноннітів, що бігли з СРСР у Харбін у 1931-1932 рр., списки німців, що одержували допомогу з Німеччини в 1930-1935 рр., прохання фольксдойче про повернення до Німеччини та ін.).

У роки Великої Вітчизняної війни в нашу область були інтерновані жителі інших регіонів – Сталінградської області, Північного Кавказу, Донбасу, Ростовської області та ін. У фондах окупаційного періоду містяться списки переселенців.

Багато наших земляків у період тимчасової німецько-фашистської окупації області були вивезені на примусові роботи до Німеччини та інші поневолені нею країни. Відомості про цих людей можна знайти у фондах установ окупаційної влади – Української допоміжної управи, районних і сільських управ, бірж праці, громадських господарств. У фондах “Дніпропетровської комісії з обліку збитку, заподіяного німецько-фашистськими окупантами і їх посібниками” (Ф.Р- 2427), виконкомів Рад усіх рівнів знаходяться численні списки вивезених до Німеччини, репатрійованих з Німеччини в область громадян, опитувальні листи репатріантів. У фільтраційних справах осіб, які перебували на примусових роботах у Німеччині або знаходилися у полоні (Ф.Р- 6478, оп. 1), є реєстраційні листки, анкети, автобіографії, протоколи допитів остарбайтерів і свідків; іноді в справах можна знайти документи, які остарбайтери отримали в Німеччині – робочі картки (Arbeitskarte), робочі книжки (Arbeitsbuch), паспорти етнічних німців (volksdeutsche) і ін. Особливий інтерес для дослідників, що займаються генеалогічним пошуком, становлять поштові листівки, надіслані остарбайтерами на Батьківщину (Ф.Р-2431).

Деякі фонди підприємств, установ, організацій, що припинили діяльність, містять документи з особового складу. Це списки працівників і учнів, накази з особового складу, документи по заробітній платі й інші документи. Документи з особового складу діючих підприємств, установ, організацій зберігаються або в самих організаціях, підприємствах і установах, або в їхніх правонаступників протягом 75 років. У столі довідок архіву Вам допоможуть у пошуку правонаступників ліквідованих організацій, підприємств і установ, а співробітники читального залу допоможуть ознайомитися з наявними в архіві іменними картотеками (членів комуністичної партії, репресованих, розкуркулених осіб, фільтраційних справ, громадян, які проживали на тимчасово окупованій території м. Дніпропетровська) і електронними базами даних.

У дійсній пам'ятці ми лише абрисно окреслили основні напрямки генеалогічного пошуку. Можливості архівного пошуку необмежені. Бажаємо Вам удачі і цікавих знахідок.

Начальник відділу інформації та використання документів Н.Л.Юзбашева

 

Додаток 1

Довідники адміністративно-територіального поділу з бібліотечного фонду Дніпропетровського держархіву області


1. Адміністративно-територіальний поділ УСРР при 3-ступневій системі врядування (за даними на 1 жовтня 1925 року). - Харків: Червоний Друк, 1925.

2. Короткий інформаційно-адресний довідник по УРСР “Вся Україна” на 1938 рік / Відповід. ред. С.М.Зінгер – Одеса: Чорноморська комуна, 1938.

3. Описание населенных мест Екатеринославской губернии на 1-е января 1925 г. - Екатеринослав, Типо-литография Екатерининской ж.д., 1925.

4. Списки населенных мест Российской империи, т. 13: Екатеринославская губерния с Таганрогским градоначальством: по сведениям 1859 года. - СПб.: Тип-я Карла Вульфа, 1863.

5. Список населенных мест Александровского уезда с приложением карты. - Екатеринослав: Тип-я губернского земства, 1911.

6. Список населенных мест Бахмутского уезда с приложением карты.- Екатеринослав: Тип-я губернского земства, 1911.

7. Список населенных мест Верхнеднепровского уезда с приложением карты.- Екатеринослав: Тип-я губернского земства, 1911.

8. Список населенных мест Екатеринославского уезда с приложением карты. - Екатеринослав: Тип-я губернского земства, 1911.

9. Список населенных мест Мариупольского уезда с приложением карты. - Екатеринослав: Тип-я губернского земства, 1911.

10. Список населенных мест Новомосковского уезда с приложением карты. - Екатеринослав: Тип-я губернского земства, 1911.

11. Список населенных мест Павлоградского уезда с приложением карты. - Екатеринослав: Тип-я губернского земства, 1911.

12. Список населенных мест Славяносербского уезда с приложением карты. - Екатеринослав: Тип-я губернского земства, 1911.

13. Список районов, упраздненных в связи с укрупнением сельских и образованием промышленных районов (декабрь 1962 г. – февраль 1963 г.). – М.: Известия Советов депутатов трудящихся СССР, 1964.

14. СССР: Административно-территориальное деление союзных республик: на 1 января 1947 года / Отв. ред. П.В.Туманов. – 5-е изд, доп. - М.: Известия Советов депутатов трудящихся СССР, 1947.

15. СССР: Административно-территориальное деление союзных республик: на 1 марта 1954 года / Подгот. к изд.: В.А.Кравцов, А.Д.Жукова, Н.И.Андреев; Отв. ред. П.В.Туманов – 8-е изд. - М.: Известия Советов депутатов трудящихся СССР, 1954.

16. СССР: Административно-территориальное деление союзных республик: на 1 января 1983 года / Сост.: В.А.Дударев, Н.А.Евсеєва; Отв. ред.Д.Н.Никитин. – М.: Изд-во “Известия”, 1983.

17. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ / Упоряд. Ж.Б.Горобець, Б.Г.Грищенко, М.М.Діденко та ін.; Відповід. ред. В.Є.Нижник. – К.: Вид-во політичної літератури України, 1969. – Т.2.

18. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ: на 1 веревня 1946 року /Відповід ред. М.Ф.Попівський – К.: Українське вид-во політичної літератури, 1947.

19. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ: на 1 січня 1972 року / Упоряд. Д.О.Шелягін. – К.: Вид-во політичної літератури України, 1973.

20. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ: на 1 січня 1987 року / Упоряд. П.М.Гринюк, А.Я.Сидорін. – К.: Голов. ред. УРЕ, 1987.

 

Додаток 2

Довідкові видання для генеалогічного пошуку з бібліотечного фонду Дніпропетровського держархіву області

 

1. Весь Екатеринослав. Справочная книга. - Екатеринослав: Издание Л. И. Сатановского, 1911.

2. Весь Екатеринослав. Справочная книга. – Екатеринослав: Издание Л. И. Сатановского, 1912.

3. Весь Екатеринослав. Справочная книга. – Екатеринослав: Издание Л. И. Сатановского, 1913.

4. Военно-статистическое обозрение Российской империи. – С-Пб.: Издание Центрального статистического отделения Министерства Внутренних дел, 1850. – Т. 11: Екатеринославска губерния.

5. Екатеринославская губерния. Памятная книжка и адрес-календарь на 1900 год. Отдел II. –Екатеринослав: Издание губернской типографии, 1899. - Вып.I.

6. Екатеринославской адрес - календарь. – Екатеринослав: Издание губернской типографии, 1915.

7. Екатеринославский адрес – календарь. – Екатеринослав: Издание губернской типографии, 1916.

8. Календарь-ежегодник «Приднепровье» и памятная книжка Екатеринославской губернии на 1914 год. – Екатеринослав: Издание А. Авчинникова, 1914.

9. Календарь-ежегодник «Приднепровье». – Екатеринослав: Издание А. Авчинникова, 1910.

10. Календарь-ежегодник «Приднепровье». – Екатеринослав: Издание А. Авчинникова, 1911. – 352 с.

11. Материалы для географии и статистики России. Екатеринославская губерния. – С–Пб.: Издание В. Павловича, 1862.

12. Памятная книжка Екатеринославской губернии на 1864 год. – Екатеринослав: Издание Екатеринославского Губернского Статистического комитета, 1864.

13. Памятная книжка Екатеринославской губернии на 1867 год. – Екатеринослав: Издание Екатеринославского Губернского Статистического комитета, 1867.-361 с.

14. Памятная книжка и адрес-календарь Ектеринославской губернии на 1895 год. – Екатеринослав: Издание Екатеринославского Губернского Статистического комитета, 1894.

15. Церкви и приходы прошедшего XVIII столетия. Материалы для историко-статистического описания Екатеринославской епархии. – Екатеринослав, 1880. – Вып.I.

Сьогодні: 31 Березня 2020

Державний архів Дніпропетровської області
вул. М. Грушевського, 89
















banmet